-
1 stark
[stɑːk] 1. adj1) закля́клий2) по́вний, абсолю́тнийstark nonsense — чисті́сіньке безглу́здя
3) поет. си́льний, рішу́чий, непохи́тний4) го́лий ( про ландшафт); пусте́льний2. advцілко́м, зо́всім -
2 wild
1. n1) pl (the wilds) нетрі, хащі2) поет. незаймана природа, лоно природи; пустеляto play the wild — амер. поводитися нестримано (нерозсудливо)
the call of the wild — поклик природи, прагнення на лоно природи
2. adj1) дикийwild hay — с.г. сіно з диких трав
2) нецивілізованийwild man — дикун; перен. людина крайніх переконань
3) лякливий, полохливий (про коня тощо)4) необроблений, цілинний5) пустельний, незаселений; незайманийwild forest — одвічний ліс, праліс
6) бурхливий, буйний; невгамовний; шалений, нестямний, несамовитий, скажений, божевільнийto be wild about (over) smth. (smb.) — бути в нестямі від чогось (когось)
7) гучнийwild laughter — гучний сміх, регіт
8) необдуманий; безглуздий, навіжений; фантастичний9) штормовий; бурхливий (про море, погоду)wild wind — ураган, шторм
10) розм. розпусний, розбещений, розгульний11) нехитрий, простий; самобутнійwild apple — дика яблуня, кислиця, лісова яблуня
wild boar — зоол. дика свиня, дикий кабан
wild camomile — бот. дика ромашка, аптечна (лікарська) ромашка
wild cat — зоол. дикий кіт; запальна людина; ризикована справа; неофіційний страйк; поїзд, що йде не за розкладом
wild cotton — бот. ваточник
wild leek — бот. дика цибуля, левурда, черемша
wild mine — незареєстрована, по-хижацькому розроблювана шахта
wild oat — бот. вівсюг
wild pig — зоол. дикий кабан
wild plantain — бот. банан текстильний (прядильний)
wild radish — бот. редька дика (польова)
wild rose — бот. шипшина собача
wild strawberry — бот. лісові суниці
wild times — грозові роки; смутні часи
wild turnip — бот. суріпиця
wild vetch — бот. мишачий горошок
W. West — дикий захід (про захід США)
W. West show — вистава циркового типу (з ковбоями, індіанцями тощо)
W. West film (novel) — ковбойський фільм (роман)
to run wild — здичавіти; заростати (бур'янами тощо); рости без нагляду (про дітей)
* * *I [ˌwaild] n1) pl ( the wilds) гущавина, хаща2) пoeт. незаймана природа; лоно природиthe call of the wild — поклик предків, прагнення на лоно природи
in the wild — в природних умовах, на волі
II [ˌwaild] ato play the wild — cл. поводити себе нестримано /невгамовно, безросудно/; ( with) розстроїти, заплутати, висміяти, розіграти (кого-л)
1) дикий; той, що дико росте; некультивованийwild honey — дикий мед; нецивілізований
3) необроблений, цілиннийwild land — цілина, залеж
to bring wild land into a state of cultivation — розорювати цілину; незайманий, дикий ( про місцевість)
wild country — пустинна /незаселена/ місцевість
wild forest — лісова гущавина; незайманий ліс
4) неконтрольований, неотесанийto be wild about /over/ smth; smb — бути схибленим на чому-н., кому-н.
to drive /to make/ smb wild — довести кого-н. до божевілля, вивести кого-н. із себе
to be wild with smb — розізлитися на кого-н.
to be wild to do smth — бажати /горіти бажанням/ зробити що-н.
wild with joy [with anger] — не при собі від радощів [від гніву]
6) гучний; бурхливий; шалений; нестримнийwild applause /cheers/ — бурхливі аплодисменти, овація
7) необґрунтований; необдуманийto make wild statements — говорити навмання /необдуманно/
8) навіжений, дикий, безглуздий, фантастичнийwild schemes — шалені /безглузді, фантастичні/ плани
9) штормовий, бурхливий (про море, погоду)wild wind — шторм, ураган
a wild coast /sea-coast/ — берег, небезпечний для суден
10) раозпущений; розгульнийwild fellow — гультяй, гульвіса
11) розкуйовджений, в безладі12) той, що відхиляється від заданого напряму, від нормиwild shot — вiйcьк. снаряд, що відірвався
13) крайній, екстремістський14) метал. бурхливо киплячий ( про плавлення)15) кapт. той, що може бути прирівняний до будь-якої карти••to run wild — здичавіти, повернутися в первісний стан; розростатися ( про бур'ян); зарастати ( про парк); рости без нагляду /без виховання/; they allow their children to run wild вони зовсім не дивляться за дітьми; вести розгульний спосіб життя; марнувати життя
III [ˌwaild] advwild horses won't drag it out of /from/ me — цього з мене кліщами не витягнуть
1) дико, по-дикому4) навмання; як попало -
3 wild
I [ˌwaild] n1) pl ( the wilds) гущавина, хаща2) пoeт. незаймана природа; лоно природиthe call of the wild — поклик предків, прагнення на лоно природи
in the wild — в природних умовах, на волі
II [ˌwaild] ato play the wild — cл. поводити себе нестримано /невгамовно, безросудно/; ( with) розстроїти, заплутати, висміяти, розіграти (кого-л)
1) дикий; той, що дико росте; некультивованийwild honey — дикий мед; нецивілізований
3) необроблений, цілиннийwild land — цілина, залеж
to bring wild land into a state of cultivation — розорювати цілину; незайманий, дикий ( про місцевість)
wild country — пустинна /незаселена/ місцевість
wild forest — лісова гущавина; незайманий ліс
4) неконтрольований, неотесанийto be wild about /over/ smth; smb — бути схибленим на чому-н., кому-н.
to drive /to make/ smb wild — довести кого-н. до божевілля, вивести кого-н. із себе
to be wild with smb — розізлитися на кого-н.
to be wild to do smth — бажати /горіти бажанням/ зробити що-н.
wild with joy [with anger] — не при собі від радощів [від гніву]
6) гучний; бурхливий; шалений; нестримнийwild applause /cheers/ — бурхливі аплодисменти, овація
7) необґрунтований; необдуманийto make wild statements — говорити навмання /необдуманно/
8) навіжений, дикий, безглуздий, фантастичнийwild schemes — шалені /безглузді, фантастичні/ плани
9) штормовий, бурхливий (про море, погоду)wild wind — шторм, ураган
a wild coast /sea-coast/ — берег, небезпечний для суден
10) раозпущений; розгульнийwild fellow — гультяй, гульвіса
11) розкуйовджений, в безладі12) той, що відхиляється від заданого напряму, від нормиwild shot — вiйcьк. снаряд, що відірвався
13) крайній, екстремістський14) метал. бурхливо киплячий ( про плавлення)15) кapт. той, що може бути прирівняний до будь-якої карти••to run wild — здичавіти, повернутися в первісний стан; розростатися ( про бур'ян); зарастати ( про парк); рости без нагляду /без виховання/; they allow their children to run wild вони зовсім не дивляться за дітьми; вести розгульний спосіб життя; марнувати життя
III [ˌwaild] advwild horses won't drag it out of /from/ me — цього з мене кліщами не витягнуть
1) дико, по-дикому4) навмання; як попало -
4 varied
adj1) різний, різноманітний2) мінливий, змінений; що змінюється3) строкатий; пістрявий4) нерівний; пересічений (про місцевість)* * *різний; різноманітний; varied іn colour різнобарвні; varied opіnіons (самі) різні думки; varied stock ком. багатий асортимент (товарів)2)змінний; varied scenery змінна декорація; змінний ландшафт3)строкатий (особл. про тварин і птахів)4)5) -
5 varied
різний; різноманітний; varied іn colour різнобарвні; varied opіnіons (самі) різні думки; varied stock ком. багатий асортимент (товарів)2)змінний; varied scenery змінна декорація; змінний ландшафт3)строкатий (особл. про тварин і птахів)4)5) -
6 вид
1) (образ, подобие, наружность) вигляд, образ, подоба, постать, постава, стать, (к)шталт, визір (р. -зору), врода. [Мати веселий (гордий, сумний, нужденний) вигляд. Дух святий прийняв подобу (постать) голуба. Постава свята, а сумління злодійське]. В таком виде - в такому вигляді, в такій постаті. В наилучшем виде - в найкращому вигляді, в найкращому світлі, як-найкраще. В п'яном виде, в трезвом виде - по-п'яному, п'яним бувши, по-тверезому, тверезим бувши. Внешний (наружный) вид - зверхній (надвірній) вигляд, врода. На вид, с виду - на вигляд, на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з погляду, з виду, з лиця. [Пшениця гарна на взір]. Странный на вид - дивний з погляду, дивного вигляду, дивно виглядаючи. При виде - бачучи, побачивши. Под видом кого, чего - наче-б то хто, що, ніби-то хто, що, в вигляді кого, чого, в образі кого, чого, під позором кого, чого. В виде наказания ему решено… - за кару йому визначено… В виде опыта, милости - як спроба[у], як ласка, за ласку. Иметь вид кого, чего, представляться в виде кого, чего - мати подобу, вигляд кого, чого, виглядати, показуватися, видаватися, як (немов) хто, як що и ким, чим. [Гарне хлоп'я, шкода тільки, що паненям визирає. Виглядає немов винний]. Делать, сделать вид - удавати, удати кого, чинитися ким, виставляти себе як, що. [Удавати невинного, удавати ображеного. Удавав, немов спить. Старе виставляє себе, що не скоро їсть]. Принимать, принять какой-л. вид - набирати, -ся, якого вигляду, перейматися видом, брати (узяти) на себе лице (лик). Подавать, показывать вид - давати в знаки, давати ознаку, вдавати ніби. Не показывать и вида, что… - і навзнаки не давати, що…;.2) (матем.: форма, фигура) стать, подоба, форма, вигляд;3) (ландшафт, пейзаж) крайовид, вигляд, вид. [Чудовий гірський крайовид. Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку й за річку (Н.-Лев.). Вид навкруги був сумний];4) (видимость, возможность быть видимым): На виду - на оці, на видноті. Быть на виду у кого-л. - бути в оці, в очу, перед очима, перед віччю в кого. [Перед очима в хижої татарви]. Иметь в виду кого, что (рассчитывать на кого, на что) - мати на увазі (на оці) кого, що, важити на кого, на що. [Письменник, що важить і на сільського читача…]; (принимать во внимание, сообразоваться) - оглядатися, уважати на кого, на що, мати кого (що) на думці, на оці, в очу, на увазі, думати на кого. [Народоправство централістичне раз-у-раз оглядатиметься на потреби центральних людей більш, ніж на наші (Єфр.). Передовики лядської політики мали в очу саме панство (Куліш). На кого ви думаєте? = кого вы имеете в виду?]. Имелось в виду - була думка. Имея в виду, что… - маючи на увазі (на оці), що…, уважаючи на те, що… В виду того, что… - з огляду[ом] на те, що… В виду (чего) - через що, уважаючи на що, з оглядом[у] на що, тим що… В виду ранней весны - уважаючи (з огляду[ом]) на ранню весну. Ставить кому на вид - виносити кому перед око, звертати чию увагу, подавати кому на увагу, виставляти (завважати) кому. Скрыться из виду - загубитися, щезнути з очей. Выпустить из виду - спустити з уваги, з очей, забутися. Итти за кем, не выпуская из виду - іти за ким назирцем (назирці), наглядом (наглядці). Для виду - про (людське) око, для [ради] годиться, на визір, для призору. [Аби був на визір]. Ни под каким видом - жадним способом, ні в якому разі. Видом не видать - зазором не видати, і зазору немає;5) (разновидность) відміна, порідок, відрід (р. -роду), вид. [А це дерево вже иншого порідку];6) (биол.) відміна, вид. [Численні відміни звірів];7) пашпорт, посвідка, картка (на перебування, на проживання десь);8) (грам.) вид, форма. [Вид недоконаний, доконаний, одноразовий];9) виды, -ов, мн. - думка, гадка, намір, мета, сподіванки. Из корыстных видов - за-для корисної мети. В видах чего - за-для чого, маючи на увазі щось, за-для якихсь виглядів. В служебных видах - за-для виглядів (в в-ах) службових. Иметь виды на кого, на что - бити (цілити, важити) на кого, на що, накидати оком на кого, на що. [Не дуже б'є на кріпацьких парубків (Мирн.)]. Виды на урожай, на будущее - сподіванки (вигляди) на врожай, на майбутнє. Видать виды - бувати (бути) в бувальцях, у Буваличах. Видавший виды - обметаний, бувалий.* * *I1) ( внешность) ви́гляд, -у; ( облик человека) о́браз, подо́ба, по́стать, поста́ва; ( состояние) стан, -у2) (перспектива, открывающаяся взору) вид, ви́гляд; ( пейзаж) краєви́д, -у, крутови́д, -у3)ви́ды — (мн.: планы, расчёты) ви́ди, -дів, пла́ни, -нів; ( перспективы) перспекти́ви, -ти́в; ( намерения) на́міри, -рів
4) ( паспорт) вид; по́свідка\вид на жи́тельство — по́свідка на прожива́ння
быть на виду́ у всех — бути на виду́ (на оча́х, перед очи́ма) в усіх
в ви́де чего́ — у ви́гляді чо́го; (в качестве чего-л.) як що
вида́вший ви́ды — бува́лий, яки́й (що) бува́в у бува́льцях, сущ. бува́лець, -льця
де́лать, сде́лать \вид — удава́ти, уда́ти
для ви́да — для (задля) годи́ться; про лю́дське́ о́ко
из ви́ду (из ви́да) скры́ться — зни́кнути (ще́знути, пропа́сти) з оче́й
име́ть в виду́ — ( предполагать) ма́ти на ува́зі; ( иметь намерение) ма́ти на́мір, збира́тися
име́ть в виду́ кого́-что — ма́ти на ува́зі (на меті́, на ду́мці) кого що
на виду́ — на видноті́
II биол., лингв.на \вид ду́ у всех — на оча́х (пе́ред очи́ма, на виду́) у всіх; ( публично) прилю́дно
и пр. вид, -у\вид расте́ний — вид росли́н
ви́ды обуче́ния — ви́ди навча́ння
-
7 батьківщина
БАТЬКІВЩИНА - історично усталена сфера буття людської спільноти; місце народження людини (або походження народу) як носія певних культуротворчих, духовно-моральних потенцій; просторово визначене положення в бутті, що є для людини вихідним у її ставленні до світу. Історична, культурна, національна й особистісна значущість поняття "Б." відбиває глибинний зв'язок суб'єктивних інтенцій, свідомості й духовності людини з відповідним природним і культурним середовищем. Проте цей зв'язок стосується не німотних "уз крові", що символізують біологічну спільність походження, а внутрішніх, суб'єктивних актів визнання і любові, котрі втілюють людську потребу в онтологічному оперті власного існування Р. озрізняють поняття "велика" і "мала" Б. Перше визначає онтологічну вкоріненість людини в контексті уявлень про державну або національну єдність; друге фіксує досвід сприйняття безпосередньої локальної цілісності, з якою пов'язаний життєвий шлях даної особистості. Поняття "велика Б." (або "Вітчизна") апелює переважно до загального ідеологічного осмислення (зокрема, в річищі національної державницької ідеології), натомість "мала Б." відтворює досить конкретний "буттєвий" ландшафт людського становлення. Здатність особистості самостійно визначати місця та траєкторії свого суб'єктивного входження у світ знаходить вияв у поняттях "друга Б.", "духовна Б." Якщо ідея національної причетності пов'язує долю людини з певною самодостатньою спільнотою, відмінною від інших подібних спільнот, її специфічними цілями й ідеалами, то любов до Б. не має такого розмежувального характеру: її ціннісний контекст заздалегідь зорієнтований на вихід у великий світ. Постаючи своєрідним просторовим тілом національного духу, феномен Б. разом з тим окреслює життєво конкретний простір міжнаціонального спілкування й відкритості.В. Малахов -
8 екологія
ЕКОЛОГІЯ ( від грецьк. οίκοζ - оселя, середовище; λογοζ - слово) - сукупність наук про взаємодію біологічних систем (у т.ч. й людини) із природним середовищем. Термін "Е." введений у науковий обіг нім. природознавцем Гєккелем (1866). Розглядаючи структуру сучасної йому біології, він звернув увагу на надмірну спеціалізацію наукових досліджень у цій галузі і запропонував розширити предмет фізіології, розділивши його на три напрями: фізіологію живлення, фізіологію розмноження та фізіологію стосунків. Остання отримала визначення - "економіка природи", або Е. Філософські витоки ідей Е. пов'язані з іменами давньогрецьк. філософів: Анаксагора, Демокритпа, Аристотеля, Теофраста, Лукреція. Істотний внесок у розвиток екологічних уявлень зробили Гіппократ, Альберт Великий, Ібн-Сина, Бюффон, Лінней, Ламарк, Гумбольдт, Дарвін та ін С. тановлення Е. в Україні щільно пов'язане з філософським і науковим доробком Вернадського. Сучасна Е. являє собою комплекс дисциплін, що досліджують широкий спектр проблем: від фізіолого-морфологічної і топографічної характеристик видів та екосистем до особливостей взаємодії людини з навколишнім середовищем. На сучасному етапі стали реальністю такі міждисциплінарні утворення, як екологічна генетика, екологічна фізіологія, екологічна цитологія, географічна Е. (Е. ландшафтів), медична Е. тощо. Виникає спектр екологічних дисциплін, де екологічний матеріал залучається для вирішення конкретних завдань інших наук: історії, юриспруденції, педагогіки, соціології, етики й естетики. Е. набуває дедалі більшого значення у пошуку оптимальних шляхів подальшого розвитку людської цивілізації.М. Кисельов
См. также в других словарях:
ландшафт — (нім. край, краєвид) 1. Зображення природного середовища в образотворчому мистецтві. 2. Частина географічної зони, однорідна ділянка суші, в межах якої взаємопов язані і взаємозумовлені всі природні компоненти рельєф, ґрунт, фауна і флора, та… … Архітектура і монументальне мистецтво
Путин, Владимир Владимирович — Владимир Владимирович Путин … Википедия
Царицыно (дворцово-парковый ансамбль) — У этого термина существуют и другие значения, см. Царицыно. памятник архитектуры (федеральный) Дворцово парковый ансамбль … Википедия
Гетманская столица (заповедник) — Гетманская столица столица гетманов Демьяна Многогрешного, Ивана Самойловича, Ивана Мазепы и Кирилла Разумовского. Гетманская столица (укр. Гетьманська столиця) Национальный историко культурный заповедник, расположенный в… … Википедия
Гетманская столица — (укр. Гетьманська столиця) национальный историко культурный заповедник, расположенный в Батурине. Создан постановлением Кабинета министров Украины в 1993 году[1] году на месте резиденции гетманов Украины Демьяна Многогрешного, Ивана… … Википедия
Шевченко, Тарас Григорьевич — (Шевченко Грушевский) известный украинский поэт; родился 25 го февраля 1814 года, в селе Моринцах, Звенигородского уезда Киевской губернии, в крепостной крестьянской семье помещика Василия Энгельгардта. Семья Грушевских, которая стала именоваться … Большая биографическая энциклопедия
Религия Майя — Традиционная религия Майя западного Гондураса, Гватемалы, Белизы и Мексики (Чьяпас и Юкатан) это юговосточный вариант Мезоамериканской религии, происходящей из векового симбиоза с Испанским католицизмом. Однако, как самостоятельное явление… … Википедия
Религия майя — Эту статью следует викифицировать. Пожалуйста, оформите её согласно правилам оформления статей. Традиционная религия Майя западного Гондураса, Гватемалы, Белизы и Мексики (Чьяпас и Юкатан) это юговосточный вариант Мезоамерик … Википедия
пейзаж — а, м. paysage m. 1. Общий вид какой либо местности, картина природы. БАС 1. Пейзаж. 1768, 1769, 1773, 1775, 1777. МАХ. В. Н. Сергеев К истор. терм. изобр. иск. // Материалы 1965 308 309. Пейзаж природы. Н. А. Некрасов, Н. С. Лесков. Вечерний… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
Портрет итальянского Ренессанса — Сандро Боттичелли. «Портрет юноши с медалью Козимо Медичи». 1470 1477. Уффици, Флоренция Портрет итальянского … Википедия
Пушкин, Александр Сергеевич — — родился 26 мая 1799 г. в Москве, на Немецкой улице в доме Скворцова; умер 29 января 1837 г. в Петербурге. Со стороны отца Пушкин принадлежал к старинному дворянскому роду, происходившему, по сказанию родословных, от выходца "из… … Большая биографическая энциклопедия
